A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Дівичківська громада
Київська область, Переяслав-Хмельницький район

оприлюднення проектів регуляторних актів та аналіз їх впливу

 

 

ПРОЕКТИ РІШЕНЬ

Дівичківської сільської ради

 

Обговорення проектів рішень сільської ради

«Про затвердження Правил благоустрою населених пунктів Дівичківської сільської ради»;

«Про затвердження Правил утримання домашніх тварин на території Дівичківської сільської ради»;

        «Про затвердження Положення про порядок розміщення телекомунікаційних мереж, мереж зв’язку та іншого слабкострумного обладнання (Інтернету, кабельного телебачення, супутникових та ефірних телевізійних антен, антен радіозв’язку, мереж радіомовлення, охоронних засобів, інших пристроїв) в житлових будинках (гуртожитках), на опорах, що належать до комунальної власності Дівичківської сільської ради»

 

 

На  публічне обговорення (оприлюднення) виносяться проекти рішень сільської ради «Про затвердження Правил благоустрою населених пунктів Дівичківської сільської ради», «Про затвердження Правил утримання домашніх тварин на території Дівичківської сільської ради», «Про затвердження Положення про порядок розміщення телекомунікаційних мереж, мереж зв’язку та іншого слабкострумного обладнання (Інтернету, кабельного телебачення, супутникових та ефірних телевізійних антен, антен радіозв’язку, мереж радіомовлення, охоронних засобів, інших пристроїв) в житлових будинках (гуртожитках), на опорах, що належать до комунальної власності Дівичківської сільської ради» та аналіз їх регуляторного впливу на розвиток територіальної громади. Пропозиції та зауваження до них будуть прийматися від громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, установ  та консультативних органів у здійсненні державної регуляторної політики протягом одного місяця.

Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради.

 

Адреса для звернень: 08456, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Дівички, вул. Сонячна, 1-а

Графік роботи: Пн -Чт з 8.00 до 17.00

                            Пт. з 8.00 до 16.00

Обідня перерва: з 12.00 до 12.45

Сб.,Нд.: вихідні дні.

Проекти регуляторних актів доступні за посиланням  https://rada.info/upload/users_files/04361491/a8cef115e9e901482e97346371a48ef8.docx

https://rada.info/upload/users_files/04361491/92406d652c6a3492e6e7a7618de95ac3.doc

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

____________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

ПРОЕКТ

 

 

ДІВИЧКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ

 КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЬОМЕ  СКЛИКАННЯ

 

  РІШЕННЯ

 

                 2018  року                                                                                                                                                           №   -8-YІІ

 

 

 Про затвердження Положень та ставок

місцевих податків і зборів на території

Дівичківської сільської ради                                               

                                                                      

                                                                      

            Відповідно до пунктів 24, 28, 35 частини першої статті 26, частини першої статті 69 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статті 10, пунктів 12.3, 12.4 і 12.5 статті 12, розділів XII, XIV Податкового кодексу України та з метою забезпечення надходжень до сільського бюджету , сільська рада   ВИРІШИЛА:

 

І. Встановити на території Дівичківської  сільської ради  місцеві податки:

1. Податок на майно, який складається з:

-податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

-плати за землю;

-транспортного податку;

2. Єдиний податок.

ІІ. Затвердити такі, що додаються :

1.Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Дівичківської сільської ради   (додаток 1);

2.Положення про встановлення плати за землю на території Дівичківської  сільської ради  (додаток 2);

3.Положення про транспортний податок на території Дівичківської сільської ради  (додаток 3);

4.Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території  Дівичківської  сільської ради  (додаток 4);

 

ІІІ.  Це рішення набирає чинності з 01.01.2019.

Y. Виконавчому комітету   сільської ради   забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному сайті сільської ради

YI. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію    ради з питань планування фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, підприємництва, сфери послуг та інвестиційної діяльності.

                                                          

                                                                      

Сільський голова                              Т.П.Девко

 

 

Додаток №1

до рішення Дівичківської  сільської ради  

 №    від   .2018 року

 

П о л о ж е н н я

про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Дівичківської сільської ради

  1. Загальні положення.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюється на підставі  ст.266 Податкового кодексу України .

  1. Платники податку.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об'єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

3.1.1. Об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

3.1.1.1 Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

3.1.1.2 садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

3.1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

3.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

3.1.3 Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням Дівичківської  сільської ради ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

4. База оподаткування.

 Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

 База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

 База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

5. Пільги із сплати податку.

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5.2. Стовп’язька сільська рада може встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на території Дівичківської сільської ради ,  з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

5.3. Від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки звільняються:

- об’єкти нежитлової нерухомості некомерційного призначення фізичних осіб які знаходяться виключно в межах присадибних ділянок.

5.4. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 5.1 цього пункту;

об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

6. Ставка податку.

6.1. Ставки податку встановлюються в таких розмірах за 1 кв. метр загальної  площі об'єкта житлової і нежитлової нерухомості:

  • для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб – 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1кв. метр бази оподаткування;
  • для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб – 0,5 відсотка  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного, ( податкового) року, за 1кв. метр бази оподаткування. 
  •  

7. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку.

8.1.  Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5 цього Положення;  

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5 цього Положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із  загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

8.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на правовласності, контролюючий орган  проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

8.4 Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

9. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

10. Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

11. Строки сплати податку.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

 б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської  ради                                  Н.О.Степова

 

 

 

 

Додаток №2

до рішення Дівичківської  сільської ради  від  №   від                  року

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про встановлення плати за землю на території Дівичківської  сільської ради

 1. Загальні положення.

Положення про встановлення плати за землю на території Дівичківської  сільської ради   (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території Дівичківської сільської ради 

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

2. Платники земельного податку.

2.1. Платниками земельного податку є:

2.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2. землекористувачі.

3. Об'єкти оподаткування.

3.1. Об'єктами оподаткування, є:

3.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

3.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

4. База оподаткування.

 4.1. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим положенням;

4.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено встановлюється окремим рішенням сесії Дівичківської  сільської ради  .

5. Встановити ставки земельного податку за земельні  ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місце знаходження), в таких розмірах:

5.1.  Ставка податку за земельні ділянки, встановлюється у розмірі 0,15 відсотків від їх нормативної грошової оцінки,   для сільськогосподарських угідь –1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки; земель загального користування  у розмірі 0,5 відсотка від їх грошової оцінки.

    

5.2. ставка податку за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб , а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського товаровиробництва, які зайняті виробничими, господарськими та іншими будівлями у розмірі 0,05 відсотка від нормативної грошової оцінки;

 5.3.Ставка податку за земельні ділянки , розташовані за межами населених пунктів встановлюється у розмірі 1  відсоток від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Київській області.

 5.4 ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Дівичківської сільської ради.   

5.5. ставку податку для комунальних підприємств територіальної громади  Дівичківської сільської ради  у розмірі  0,5  відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

5.6. ставку податку для юридичних осіб за земельні ділянки під будівлями промисловості, зокрема виробничими корпусами, цехами, складськими приміщеннями промислових підприємств) з урахуванням пропорційної частки при будинкової території у розмірі 1 відсотка від їх  нормативної грошової оцінки.

6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб.

6.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282   Податкового кодексу України, а також:

- заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва;

- дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 283 Податкового кодексу України.

8.Податковий період для плати за землю

8.1.Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

9.Порядок обчислення плати за землю

9.1.Підставою для нарахування плати за землю є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9.2.Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

9.3.       Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

9.4.       За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

9.5.       Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

9.6.       За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

а)          у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

б)          пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

в)          пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

10.        Порядок сплати плати за землю

10.1.     Плата за землю сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету Дівичківської сільської ради

11.        Строк сплати плати за землю

11.1.     Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

11.2.     Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

11.3.     Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.4.     Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

11.5.     Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

11.6.     При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

11.7.     У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

11.8.     Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

12.        Платники орендної плати

12.1.     Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

13.        Об’єкт оподаткування орендною платою

13.1.     Об’єктами оподаткування є земельні ділянка, надана в оренду.

14.        Розмір орендної плати

14.1. Розмір орендної плати за видами цільового використання землі  встановлено окремим рішенням Дівичківської сільської ради   „Про   встановлення розміру орендної плати на земельні ділянки , що надаються в оренду”

15.  Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати

16.Умови внесення орендної плати

16.1.     Умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (Дівичківською  сільською   радою) та орендарем земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк оплати та порядок її зарахування до бюджету застосовується відповідно до п. 8-11 цього Положення.

17. Індексація нормативної грошової оцінки земель

17.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

17.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

 

 

 

 

 

                Секретар сільської ради                                                     Н.О.Степова

 

 

Додаток №3

до рішення Дівичківської сільської  ради  

 №   від                      року

                    

 

 

 П о л о ж е н н я

про транспортний податок на території   Дівичківської сільської ради 

 

 

  1. Загальні положення.

Транспортний податок встановлюється на підставі ст.267 Податкового Кодексу України .

2. Платники податку.

  Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані на території Дівичківської    сільської ради  згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до  пункту 3 цього Положення є об’єктами оподаткування.

3. Об’єкт оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

4. База оподаткування.

  Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.3 цього Положення.

5. Ставка податку.

  Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

6. Податковий період.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку.

7.1 Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом  за місцем його реєстрації  до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування,  що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3.  Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 2019 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.

З 1 квітня 2019 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 7.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу відповідно до законодавства, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування, декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Контролюючий орган відповідно до законодавства надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності 

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3 є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 3  є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

8. Порядок сплати податку.

Податок сплачується  за місцем реєстрації об'єктів оподаткування  і зараховується до бюджету сільської ради  згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

9. Строки сплати податку.

Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

Секретар сільської ради                           Н.О.Степова

 

 

Додаток №4

до рішення Дівичківської  сільської ради

 №    -УІІ  від                 року

 

     

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на території  Дівичківської  сільської ради  

 

1. Загальні положення

1.1.Положення про особливості справляння єдиного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.3. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XІV Податкового кодексу України та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному зазначеною главою.

2. Механізм справляння єдиного податку

2.1. Платники податку.

2.1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група - фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;

4) четверта група — сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.1. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене цим Положенням.

2.1.1.2. У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

2.1.1.3. Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відсотків за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

особу, утворену шляхом перетворення.

2.1.1.4. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.5. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.1.6. Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 2.1.1.7. Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

2.1.2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:

2.1.2.1. суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Податкового кодексу України;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

2.1.2.2. Фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту.

2.1.2.3. Фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення (та/або їх частини), загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

2.1.2.4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

2.1.2.5. Суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

2.1.2.6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку.

2.1.2.7. Фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

2.1.2.8. Платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

2.1.3.1.  суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2.1.3.2.  суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

2.1.3.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

2.1.4. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;

2) послуги з ремонту взуття;

3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;

4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;

5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;

6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;

7)виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;

8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;

9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;

10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;

11) виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;

12) послуги з ремонту трикотажних виробів;

13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;

14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;

15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;

16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;

17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;

18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;

19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;

20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;

21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;

22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;

23) послуги з ремонту годинників;

24) послуги з ремонту велосипедів;

25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;

26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;

27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;

28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;

29) послуги з ремонту ювелірних виробів;

30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;

31) послуги з виконання фоторобіт;

32) послуги з оброблення плівок;

33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;

34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;

35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;

36) послуги перукарень;

37) ритуальні послуги;

38) послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;

39) послуги домашньої прислуги;

40) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

2.2. База оподаткування

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтями 292, 292¹ Податкового кодексу України.

2.3. Ставки податку

2.3.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі -  прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі  - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

2.3.2. Встановити наступні ставки єдиного податку з розрахунку на календарний місяць:

1)  для першої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

2.3.3. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 підпункту 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення.

2.3.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої груп (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу розділу XІV Податкового кодексу України;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення.

2.3.5. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених у підпункті 2.3.3 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3  підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 2.3 розділу 2 цього Положення;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

2.3.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

2.3.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради  або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

2.3.8. Ставки, зазначені в підпунктах 2.3.3 – 2.3.5 пункту 2.3 розділу 2 цього Положення застосовуються з урахуванням таких особливостей, встановлених пунктом 293.8 статті 293 Податкового кодексу України.

2.3.9. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування; відсоток бази оподаткування визначений підпунктами 293.9.1 – 293.9.6 пункту 293.9  статті 293 Податкового кодексу України.

2.4. Податковий (звітний) період.

2.4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.      

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

2.4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників — період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, — період з початку року до їх фактичного припинення.

2.4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

2.4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб'єктів господарювання (новостворених), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

2.4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

2.4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

2.4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до органу державної податкової служби заяву щодо зміни податкової адреси.

2.5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

2.5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо Дівичківської сільська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

2.5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

2.5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

2.5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

2.5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 2.5.1 та підпункту 2.5.5 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

2.5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

2.6. Ведення обліку і складення звітності платниками  єдиного податку

2.6.1. Платники єдиного податку першої — третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 2.6.1.1 – 2.6.1.3 підпункту 2.6.1. пункту 2.6 розділу 2 цього Положення.

2.6.1.1.  Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходівпорядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

2.6.1.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги.

2.6.1.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України.

2.6.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені Податковим кодексом України, та підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у Податковому кодексі України, та у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

2.6.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

2.6.4. Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за місцем податкової адреси.

2.6.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 2.6.5.1 – 2.6.5.5 цієї статті.

2.6.5.1. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1.1 пункту 2.1. розділу 2 цього Положення або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи - підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними цієї главою, авансові внески, встановлені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

2.6.5.2. Платники єдиного податку другої групи у податковій декларації окремо відображають:

1) щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

3) обсяг доходу оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.3. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи-підприємці) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, оподаткований за кожною з обраних ними ставок єдиного податку;

2) обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.4. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) у податковій декларації окремо відображають:

1) обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення;

2) обсяг доходу, що оподаткований за подвійною ставкою єдиного податку, встановленою для таких платників пунктом підпунктом 2.3.3. пункту 2.3 розділу 2 цього Положення (у разі перевищення обсягу доходу).

2.6.5.5. У разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу XІV Податкового кодексу України, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

2.6.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

2.6.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

2.6.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до органу державної податкової служби податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов'язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 2.6.5 і 2.6.6 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання.

2.6.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 2.6.2 і 2.6.3 пункту 2.6 розділу 2 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України.

2.6.10. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються платниками єдиного податку відповідно до норм пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України.

3. Особливості справляння єдиного податку.

3.1. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку визначено статтею 297 Податкового кодексу України.

3.2. Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено статтею 298 Податкового кодексу України.

3.3. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України..      

4. Відповідальність платника єдиного податку

4.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового  Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

Секретар сільської ради                                            Н.О.Степова

 

 

            АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

              ДО ПРОЕКТУ РІШЕННЯ       

         «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів  на території Дівичківської сільської ради»

 

 

Назва регуляторного органу –Дівичківська сільська   рада

 Назва документу - «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів  на території Дівичківської сільської ради»

Підготовлений відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року № 1160 та з урахуванням Методики проведення аналізу впливу регуляторного акту, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015№1151.

 І. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

 Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 № 280/97-ВР (зі змінами), пункту 12.3.статті 12 Податкового Кодексу України повноваження щодо встановлення розмірів ставок по місцевим податкам і зборам покладається на сільську  раду. Таким чином, при запровадженні місцевих податків і зборів органам місцевого самоврядування на законодавчому рівні надана можливість запроваджувати максимально ефективну  систему справляння місцевих податків і зборів.

На виконання п.12.3.4 статті 12 Податкового кодексу України необхідно встановити розміри ставок місцевих податків і зборів , які будуть діяти на території Дівичківської сільської ради  у 2019 році.

Податковим кодексом зобов’язано копію ухваленого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надіслати в електронному вигляді у десятиденний строк з дня ухвалення до контролюючого органу, у якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 01 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування встановлених податків і зборів або змін до них.

Крім того, відповідно до вимог ст.266.4.2., 284.1 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу інформацію та рішення за формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яка набрала чинності 25.07.2017 р.  

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів, або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідного рішення застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі відсутності регулювання відповідно до п.12.3.5.ст 12 Податкового кодексу, будуть застосовуватись мінімальні ставки, тобто не сплачуватимуться податки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок платниками 1 та 2 груп.

Недоотримання коштів бюджетом матиме негативний вплив на територіальну громаду. Оскільки не забезпечуватиметься в повному обсязі фінансування бюджетної сфери, виплати заробітної плати робітникам, які фінансуються з  сільського бюджету  та соціально важливих місцевих програм.

Кожен місцевий податок є важливою складовою доходів бюджету, оскільки забезпечує внесок у його наповнення.

 Проблеми, які пропонується розв’язати з прийняттям даного рішення.

Встановлення законним чином ставок місцевих податків і зборів  забезпечить надходження до місцевого бюджету фінансового ресурсу у сумі                      4860,0 тис.грн., в тому числі: від плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 1979,0   тис грн., від сплати єдиного податку у сумі   2881,0 тис.   грн. ,  що дозволить вирішити наступні проблеми :

 - забезпечити виконання завдань передбачених  програмою соціального захисту населення Дівичківської сільської ради „Турбота” на 2018-2020 роки,     у рамках якої надаються різні види матеріальної допомоги та пільг та компенсацій найуразливішим верствам населення

- забезпечити виконання завдань передбачених    Програмою розвитку фізичної культури і спорту на території Дівичківської сільської ради  на 2018-2020 роки , зокрема  проведення фізкультурно-оздоровчої та спортивно масової роботи, забезпечення модернізації, зміцнення матеріально-технічної бази, відновлення та розширення    спортивних майданчиків;

 - забезпечити виконання завдань передбачених   Програмою відпочинку та оздоровлення дітей  сіл Дівичківської сільської ради на 2018-2020    роки , а саме:    для оздоровлення дітей в пришкільних,   таборах, оновлення їх матеріальної бази; на оздоровлення дітей пільгових категорій - дітей-сиріт, дітей учасників антитерористичної операції, дітей з багатодітних та малозабезпечених сімей;

 - забезпечити дотримання вимог ст.12 Податкового кодексу щодо місцевих податків і зборів, які встановлюються   радою до початку наступного бюджетного періоду.

Податковий кодекс чітко регламентує необхідність встановлення  радою місцевих податків і зборів, розмір їх ставок  до початку наступного бюджетного періоду. Рішення  «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів  на території Дівичківської сільської ради» відповідає вимогам ст.1 ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та потребує процедур , передбачених ст.34 цього Закону, тому зазначену проблему не можна розв’язати за допомогою діючих регуляторних актів.  

        Розв’язання даної проблеми за допомогою ринкового механізму неможливе, оскільки податкове законодавство чітко регламентує, що до повноважень  місцевих  рад належить встановлення ставок місцевих податків і зборів в межах ставок, визначених Податковим кодексом.

Визначення основних груп (підгруп), на які проблема справляє вплив:

 Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

Впливає на всіх членів територіальної громади, які мають впевненість у можливості забезпечення фінансування соціально важливих   програм (описані в розділі1) за рахунок отриманих надходжень місцевих податків і зборів   від запропонованого регулювання

 -

Держава

До повноважень органів місцевого самоврядування віднесено право встановлювати ставки місцевих податків і зборів. Від запропонованого регулювання прогнозується надходження коштів від сплати місцевих податків і зборів для направлення їх на фінансування соціально важливих  програм в галузях  соціального захисту, освіти, культури, житлово-комунального та дорожнього господарства, тощо.

 -

Суб’єкти господарювання,

Впливає на суб’єктів господарювання, які мають у власності нерухоме майно, є платниками єдиного податку та сплачують  податки в розмірах, встановлених сільською радою

 -

 

у тому числі суб’єкти малого підприємництва*

 Довідкова інформація щодо основних засад справляння місцевих податків і зборів  на території  Дівичківської сільської ради

 До місцевих податків та зборів належать: податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та  плати за землю ,  а також єдиний податок.

 Планується, що питома вага місцевих податків і зборів у загальному обсязі власних та закріплених доходів у 2019 році не зменшиться  у порівнянні з 2018 роком.

Зменшення кількості платників місцевих податків і зборів у 2019 році не передбачається.

 

Інформація про ставки місцевих податків і зборів:

 1)Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки має об’єктом оподаткування житлову і нежитлову нерухомість та їх частки. Платники податку - юридичні та фізичні особи, які є власниками об’єктів оподаткування.

 

Органи місцевого самоврядування повноважні на встановлення ставок та пільги щодо бази оподаткування, визначеної Податковим кодексом України.

Розробником проекту на 2019 рік ставка збережена на тому рівні, що і в 2018 році, а саме : на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості для юридичних осіб – 1 відсоток , для  фізичних осіб - 0,15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.метр, бази оподаткування

 Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості за 1 кв.метр бази оподаткування для фізичних та юридичних осіб встановлюється - 0,5  відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року     

2) Ставка транспортного податку встановлюється Податковим кодексом з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування, а саме - з року випуску якого минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Ставка  не підлягає регулюванню органами місцевого самоврядування .

 3) Плата за землю : платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

 Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. 

Відповідно до статті 274 Податкового кодексу ставка податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

 Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

 Ставку земельного податку за земельні ділянки пропонується  втановити  у розмірі   0,15   відсотка від їх нормативної грошової оцінки..Податок за земельні ділянки, що відносяться до сільськогосподарських  угідь встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки., за землі загального користування  у розмірі 0,5 відсотка  від їх грошової оцінки.

  4) Єдиний податок : платники податку - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи  платників єдиного податку.

 Відповідно до ст.293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку для платників першої і другої груп встановлюються сільською радою для фізичних осіб – підприємців, які провадять господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності з розрахунку на календарний місяць:

для першої групи платників єдиного податку (фізичних осіб - підприємців, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. грн.)  - 20  відсотків розміру прожиткового мнімуму

для другої групи ( фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1,5 млн.грн.) -   20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Прийняті ставки є економічно обґрунтованими, без погіршення умов для розвитку бізнесу.

 Для платників третьої та четвертої груп єдиного податку ставки встановлені статтею 293 Податкового кодексу України.

 ІІ. Визначення цілей державного регулювання:

 Ціллю прийняття цього регуляторного акту є встановлення  на території Дівичківської сільської ради  місцевих податків і зборів відповідно до визначеного Податковим Кодексом переліку і в межах визначених ним граничних розмірів ставок, які будуть діяти у 2019 році, що дозволить забезпечити виконання соціально важливих  програм, фінансування бюджетної сфери   та реалізація   державної політики у податковій сфері, підвищення податкової дисципліни.

Дотримання правових аспектів буде виконано шляхом направлення ухваленого рішення про встановлення місцевих податків і зборів у електронному вигляді в десятиденний строк з дня ухвалення до контролюючого органу, у якому перебувають на обліку платники податків та зборів, але не пізніше 01 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування встановлених податків та зборів або змін до них.

ІІІ. Визначення та оцінка всіх прийнятих альтернативних способів досягнення зазначених цілей

 1. Визначення альтернативних способів досягнення цілей державного регулювання.

 Перший альтернативний спосіб  досягнення встановлених цілей-прийняття запропонованого регуляторного акту.

 Ця альтернатива є єдиною прийнятною, так як спрямована на виконання вимог чинного законодавства.

 Другий альтернативний спосіб –залишити ситуацію без змін.

 Ця альтернатива є неприйнятною, так як нормативні акти сільської  ради повинні відповідати чинному законодавству.

 Вид альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Будуть встановлені ставки місцевих податків і зборів з урахуванням інтересів територіальної громади, дотримана процедура прийняття регуляторного акту.

Альтернатива 2

У разі неприйняття проекту рішення , відповідно до п.12.3.5.ст 12 Податкового кодексу, будуть застосовуватись мінімальні ставки.

2.Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

     Оцінка впливу на орган місцевого самоврядування :

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

- збільшення надходжень до сільського бюджету  

- виконання програм економічного та соціального розвитку;

-забезпечення сталого розвитку сіл і зменшення соціальної напруги

-формування позитивного іміджу   влади шляхом підвищення рівня довіри за причини встановлення доцільних та обґрунтованих розмірів ставок місцевих податків і зборів, з урахуванням рівня платоспроможності суб’єктів господарювання

- пов’язані з розробкою регуляторного акту, контроль за його виконанням, проведення аналізу та заходів по відстеженню результативності регуляторного акту;

Альтернатива 2

- збільшення кількості суб’єктів господарювання за причини мінімальних розмірів податків

- зменшення надходжень до місцевого бюджету,

- невиконання вимог чинного законодавства

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян :

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

- реалізація соціальних, сільських  програм,

-зниження напруги у суспільстві

-  сплата податків і зборів згідно діючому законодавству

Альтернатива 2

  - відсутні

-  непрямі витрати -полягають у зменшенні обсягів бюджетних коштів, які будуть спрямовані на соціально-економічний розвиток сіл громади , не вирішенні  проблем громади, не виконанні сільських програм

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

 Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

відкритість процедури, прозорість дій органу місцевого самоврядування,

встановлення обґрунтованих ставок податків,

виконання програми соціально-економічного розвитку  сілДівичківської  сільської ради

сплата податку за встановленими ставками;

зростання розміру суми податків при зростанні розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати;

пов’язані з обчисленням, звітуванням та сплатою податків

Альтернатива 2

мінімальні витрати на сплату податків,

зменшення податкового навантаження

пов’язані з обчисленням, звітуванням та сплатою податків;

зменшення обсягів бюджетних коштів, які спрямовуватимуться на розвиток  сіл та вирішення проблем громади  

ІV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

4

Цілі прийняття регуляторного акта будуть досягнуті повною мірою; прийняття рішення відповідає вимогам чинного законодавства, приводить ставки по місцевим податкам і зборам у відповідність до вимог ПК України;

встановлення доцільних та обґрунтованих розмірів ставок місцевих податків і зборів з урахуванням рівня платоспроможності суб’єктів господарювання

Альтернатива 2

2

Часткове вирішення існуючої проблеми. Надходжень бюджету не вистачить для реалізації усіх запланованих програм

 

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу

Альтернатива 1

обґрунтована сплата місцевих податків та зборів у 2019 році  

Витрати відповідно до запропонованого регуляторного акту.

Цілі регулювання будуть досягнуті майже  повною мірою. Ставки місцевих податків і зборів визначені.

Альтернатива 2

відсутні

Податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Податкового Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Ця альтернатива є неприйнятною, так як нормативні акти  сільської ради повинні відповідати чинному законодавству.

 

 

 

 

 

 

 

 Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

Альтернатива 1

Прийняття проекту рішення  сільської ради відповідає вимогам підпункту 12.3.4 Податкового кодексу з внесеними до нього змінами та доповненнями та забезпечує стабільні надходження податків до сільського  бюджету  

На дію даного акта можливий вплив :

зовнішніх та внутрішніх чинників: ухвалення змін та доповнень до чинного законодавства в цій сфері - зміни у Податковому кодексі України, різке збільшення розміру мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму,

зниження платоспроможності платників податків, зменшення кількості суб’єктів господарювання.

Альтернатива 2

Альтернатива є не прийнятною, оскільки суперечить чинному законодавству.

Х

 V. Механізми та заходи, які забезпечать  розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання зазначеної проблеми пропонується встановлення Дівичківською сільською  радою   фіксованих ставок плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць;   визначення об'єкту оподаткування, платників податків і зборів, податкового періоду та інших обов'язкових елементів, відповідно до  Податкового кодексу України.

 Механізм вирішення визначеної проблеми:

- затвердження рішення  про місцеві податки і збори;

- інформування  платників про встановлені правила справляння податків і зборів на 2019 рік через повідомлення на офіційному сайті Дівичківської сільської  ради   http://divychkynska.gromada.org.ua/  

-сприяння веденню підприємницької діяльності суб’єктами господарювання, які є платниками місцевих податків і зборів, з метою росту рівня їх платоспроможності;

- забезпечення надходжень встановлених податків і зборів до сільського  бюджету  

 

Реалізація пропонованого регулювання буде здійснюватися шляхом впровадження наступних заходів:

- економіко–фінансові – пропоновані ставки місцевих податків і зборів дозволять підвищити загальну суму зібраних коштів, економічне і раціональне використання цих коштів;

- організаційні – розробка регуляторного акта відповідно до цілей державного регулювання; його оприлюднення; розгляд та прийняття відповідного рішення.

Запропонований механізм дії даного проекту регуляторного акта відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності, ефективності, прозорості та передбачуваності.

VIІ. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Згідно з вимогами ст.12 Податкового Кодексу України сільська  рада  приймає рішення про встановлення місцевих податків і зборів на наступний бюджетний період (рік). Запропонований строк дії регуляторного акта -2019 рік, достатній для розв’язання проблеми та досягнення цілей державного регулювання в межах бюджетного року. За необхідністю можуть бути внесені зміни.

VIІІ. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

 Виходячи з мети державного регулювання для відстеження результативності даного регуляторного акта визначені такі кількісні показники :

 

Показники результативності

2018 (план) тис.грн.

2019 (очікувані надходження, у зв’язку з прийняттям рішення) тис.грн.

Розмір надходження місцевих податків і зборів, в тому числі:

 4337,2

 

 4860,0

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної  ділянки

 43,9

50,0

плата за землю

1721,6

1929,0

єдиний податок

2571,7

2881,0

Питома вага надходжень від місцевих податків і зборів в загальному обсязі власних і закріплених доходів місцевого бюджету, відсотки

20,19%

20,19%

Кількість суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія акта

625

625

 Рівень проінформованості суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб з встановлених розмірів ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік

Рівень інформованості суб’єктів господарювання, фізичних осіб з встановлених розмірів ставок місцевих податків та зборів на 2019 рік визначається кількістю осіб, які ознайомляться з ним    на офіційному сайті   ради http://divychkynska.gromada.org.ua/

 

       

 

ІХ. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

 

Оцінка ефективності запропонованого регуляторного акта буде здійснена за підсумками проведення базового та повторного відстеження результативності регуляторного акту.

 

Базове відстеження результативності регуляторного акту буде проведено на етапі підготовки його проекту до набрання ним чинності на підставі даних за 2018 рік. Повторне відстеження результативності регуляторного акту буде проведено у третьому кварталі 2019 року.

 

Відстеження результативності цього регуляторного акта буде здійснюватися статистичним методом. Згідно статистичного методу буде проводитися моніторинг статистичних показників згідно п. 8. аналізу регуляторного впливу.

 

 

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь