Щороку ми вшановуємо пам'ять тих, завдяки кому було зупинено поступ грізного радіаційного смерчу. Але забуваємо про десятки тисяч людей, які жили там і досі не оговталися від того, що були змушені покинути рідні оселі, могили рідних, позбутися свого коріння і немов птахи відлетіти до інших країв. Сьогодні минає 32 роки з того чорного дня, коли час поділився на «до» і «після» аварії на Чорнобильській атомній електростанції, в результаті чого покинутими залишилися 81 населений пункт та виселили понад 91 тисячу людей , що мешкали в Київській та Житомирській областях. 26 квітня стовп’язька земля традиційно засвідчила свою шану тим людям, що жили і працювали в осиротілому поліському краї, хто був поряд з бідою в ту трагічну годину, хто віддав молодість свою, життя і здоров’я для порятунку людей і рідної землі, хто ще довгий час проживав на території, забрудненій радіацією, провівши мітинг на тему «Чорнобиль. У призмі часу». Вшанували пам'ять про ті дні і розділили сум людей, які змушені були покинути рідний дім, разом із жителями села та колективом НВО, староста села Стовп’яги Тетяна Тонконог, начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та наслідків Чорнобильської катастрофи Олександр Гопанчук, головний спеціаліст відділу з питань надзвичайних ситуацій та наслідків Чорнобильської катастрофи Надія Мель, головний спеціаліст з питань мобілізаційної роботи Олена Роман та начальник відділу культури Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Анна Скляренко.
09:01 27.04.2018
